Фото: Іван Станіславський
БЗВП і базова військова служба — у чому різниця
Якщо коротко — у термінах і рівні підготовки.
Базову загальновійськову підготовку проходитимуть студенти вишів усіх форм власності. Вона почнеться з 1 вересня 2025 року.
Точних термінів навчання ще немає, це повинен вирішити Кабмін. Але орієнтовно навчання в рамках БЗВП може тривати близько місяця. І включати поводження зі стрілецькою зброєю, вибухівкою, домедичну допомогу, топографію тощо. Це буде базовий вишкіл.
Міністерство освіти і науки в коментарі «УП. Життя» зазначало, що за кілька місяців погодить процедуру БЗВП у рамках навчальних програм вишів.
Фото: Новини Одеського університету Студенти Одеського університету імені Мечникова
Базову військову службу проходитимуть усі призовники віком від 18 до 25 років. Складатиметься вона з двох частин: базової та фахової. У мирний час Міноборони заклало на всю службу п’ять місяців. У воєнний період — три. Тож можна припустити, що базова підготовка триватиме щонайменше місяць, а фахова — близько двох.
«Оскільки багато програм фахової підготовки розраховані зазвичай на один-два місяці, загальний строк базової військової служби може скласти від двох до трьох місяців залежно від обраного фаху. Наприклад, командира відділення (ВОС 100) після місяця БЗВП готуватимуть ще два місяці, а бойового медика (ВОС 878) після БЗВП — ще місяць», — зазначає військовослужбовець, автор каналу «Війна і право».
Відколи саме призовники проходитимуть базову військову службу, у мобілізаційному законі не вказано. Імовірно, це ще має визначити Кабмін. LB.ua направив запит у міністерство з проханням роз’яснити, коли саме розпочнеться в Україні процес базової військової служби і за яких обставин. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо її.
Фото: Міноборони Пояснення щодо БЗВП і базової військової служби
У якому віці призовник проходитиме базову військову службу
Зробити це потрібно до 24 років. Коли саме — кожен визначатиме сам.
Схема виглядатиме так: у рік, коли юнакові має виповнитися 17 років, він стає на військовий облік і отримує приписне; у 18 стає студентом і вже у виші проходить БЗВП або ж, якщо не вступає до вишу, отримує можливість вибрати рік, коли проходитиме базову військову службу.
Якщо до 24 років призовник не пройшов ні того, ні іншого, його призвуть на базову військову службу. З 25 років призовник підпадає під мобілізацію на загальних підставах.
Фото: armyinform.com.ua
Чи можна звільнитися від БЗВП чи базової військової служби
Закон передбачає це в декількох випадках:
- БЗВП — якщо за станом здоров’я студента визнали непридатним або якщо призовник проходив військову службу;
- військова служба — у разі непридатності за станом здоровʼя після проходження ВЛК, через певні сімейні обставини, а також позбавлення волі за вироком суду. Або ж якщо призовника підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення — до ухвалення рішення суду.
Повторна ВЛК для «обмежено придатних». Міноборони оновило список захворювань. Як це працюватиме
Фото: radiotrek.rv.ua
Перша взаємодія зі Збройними силами
Люди, так чи інакше дотичні до армії, позитивно сприйняли рішення Кабміну скасувати строкову службу. Насамперед як шанс створити в молоді позитивне враження від взаємодії з армією. Адже строкову сприймали переважно суто як гаяння часу і фарбування газонів, а піти служити означало вилетіти зі свого соціального й робочого життя на півтора року.
Але важливо, що зустріне призовників у навчальних центрах, зазначає військовослужбовець, автор каналу «Війна і право».
«Залишається щиро сподіватися на те, що навчальні центри не викликатимуть у молодих людей стійкої відрази і блювотного рефлексу, а дійсно формуватимуть важливі навички, відчуття військового братерства й повагу до служби в Збройних силах. Ці навчальні центри стануть обличчям Збройних сил, їхнім фасадом. Дуже хочеться, щоб командири цих військових частин дуже добре розуміли це», — йдеться в його дописі.
Фото: twitter.com/FACavecUkraine
А також хто саме зустріне новобранців.
«Не цинічні невдахи-п’яниці-лихослови, що не прочитали в житті жодної книжки, а навчилися лише плаского й пошлого армійського “гумору” совдепівського закрою. З молоддю мають працювати люди, які передусім розуміють, що таке повага до людини, її гідності. І, звісно ж, справжні фахівці, а не просто списані в тил через поранення й непридатність гарні хлопці (не применшуючи їхніх заслуг). Дуже-дуже важливо не втратити цей момент зараз», — переконаний автор.
Ігор Луценко, військовослужбовець, командир роти ударних безпілотників «Орден Сантьяго», акцентує на якісному моніторингу здібностей новобранців і програмі навчання.
«Важливо проводити комплексний аналіз потенційного рекрута ще призовником — до чого він здібний, яка професійна освіта, досвід, фізичні якості тощо. І далі ти здаєш обов’язковий базовий блок для всіх — на вміння стріляти з автомата, освоїти базові зразки зброї, зокрема тієї, яку застосовують у світі. А потім включаєш те, до чого людина здібна», — пояснює Луценко.
Фото: facebook.com/igor.lutsenko Ігор Луценко
Крім блоковості, зазначає командир, мусить бути прив’язаність до військових частин, які вже існують.
«Чому в нас колосальні проблеми з призовом? Бо людина соціально не адаптована до армії. Її призивають, і вона не знає, куди потрапить. А мусить бути так, що людина юнаком пройшла злагодження з певною частиною і в разі чого знає, з ким і де буде воювати. Людина відслідковує життя цієї бригади і так може розуміти, що доведеться робити», — пояснює Луценко.
Кількості навчальних центрів збільшувати не потрібно, вважає військовий, але слід підвищувати їхню якість.
«Думаю, зараз є велика кількість потенційних хороших інструкторів, і чинні центри цілком можуть розширити штат. Важливо добре тренувати тих, хто тренує. І вже зараз є напрацювання, якісні курси саме для інструкторів, правда, поки що лише на волонтерських засадах. А покращувати якість треба і модифікацією програм. Наприклад, БЗВП — це, умовно, школа, яку проходять на базі військових частин, а спеціалізовані центри, які можуть бути державними, можуть приватними, як-от з БПЛА — це університет», — розповідає командир.
Фото: Генштаб
Щоб будувати сильну армію, відповідні підходи до військово-патріотичного виховання мають бути ще на рівні школи, вважає Ігор Луценко.
«Це основа основ. Людину в дорослому віці набагато важче витягнути з її цивільного життя, ніж передавати ці базові навички війни через гру. Моє покоління грало у войнушки весь час не тому, що нас примушували, а тому що нам подобалось. І я думаю, що нинішньому поколінню це теж подобається у вигляді дронів, лазертагу. Тобто через ці речі можна людей психологічно адаптовувати, щоб вони розуміли в разі чого, якою може бути їхня роль на війні. І якщо людина більш схильна до чогось — допомагати розвивати це. Наприклад, через спеціалізовані гуртки й аби це не була поодинока волонтерська історія», — зауважує Луценко.
До слова, 22 травня нардепи ухвалили законопроєкт, який вдосконалює систему початкової загальновійськової підготовки для хлопців і дівчат. Замість ДПЮ тепер впровадять початкову загальновійськову підготовку для учнів й учениць 10 класу.
Фото: testportal.gov.ua Буковинські школярі взяли участь в основному етапі міжнародного дослідження якості освіти
«Програми навчального предмета «Захист України» розробляє та затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, за погодженням з Міноборони», — пояснює нардеп Ярослав Железняк.
Упіймай військкома-2. Світовий досвід
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua