Мітинг у Мелітополі проти окупації у 2022 році. Багатьох із цих людей росіяни взяли в полон. фото з архіву
Президент підписав закон, за яким звільнені полонені отримуватимуть по 50 тисяч гривень щомісяця – упродовж трьох місяців після повернення. Серед полонених чимало мелітоопльців.
Раніше такі виплати надавали лише пораненим чи тим, хто зазнав контузії. Тепер допомогу гарантовано всім, хто повернувся з полону.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко назвала це важливим кроком для комплексної підтримки захисників і захисниць.
Також, за словами представника Омбудсмена Юрія Ковбаси, крім грошової допомоги, такі люди мають отримати й соціальні гарантії — медичну допомогу, психологічну реабілітацію, доступ до програм адаптації та реінтеграції.
«Це крок, який мав бути зроблений давно. Нарешті, на четвертий рік війни, держава починає бачити тих, хто страждав мовчки», — підкреслив чиновник.
Пропозиція про виплати надійшла від Міністерства розвитку громад та територій України.
Про це повідомив заступник міністра Олексій Рябікін.
«Ми пропонуємо відносити всіх людей, яких окупанти незаконно утримували, до категорії постраждалих. За наявності довідки Координаційного штабу комісія при міністерстві зможе виплачувати таким громадянам по 50 тисяч гривень», — заявив він.
За словами Рябікіна, це має бути перша державна виплата, яка не позбавляє громадян права добиватися офіційного визнання факту полону й отримання наступних компенсацій.
Хто отримає виплати
Комісія при Мінрегіоні вже ухвалила понад 3,2 тисячі рішень про визнання факту полону, більшість із яких стосується військових. Однак дедалі більше звернень надходить від цивільних осіб — жителів Мелітополя, Бердянська, Маріуполя, Токмака та інших тимчасово окупованих міст.
Проблема в тому, що закон про захист громадян, які перебували в полоні держави-агресора, був ухвалений ще до повномасштабного вторгнення і не поширюється на багатьох мирних жителів. Ці люди опинилися в «сірій зоні» — без статусу, без допомоги, без визнання.
Як зазначив представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Юрій Ковбаса, приблизно 20% цивільних полонених не мають права на державні виплати та пільги.
«Ці люди пережили тортури, ізоляцію, приниження. Але формально держава їх не бачить. Ми вважаємо, що вони повинні отримувати не лише одноразову допомогу, а й пакет соціальних гарантій», — наголосив Ковбаса.
Полонені з Мелітополя: забуті та невидимі
Для Мелітополя тема цивільних полонених — особливо болісна. Тут, за даними правозахисників і за зібраною інформацією журналісів РІА Півден, сотні людей були викрадені окупантами за проукраїнську позицію, волонтерську діяльність або просто за відмову співпрацювати із загарбниками.
Серед них — учителі, підприємці, комунальники, волонтери, наші колеги журналісти, включно зі співробітниками нашої редакції. Люди, які не брали до рук зброї, але стали «ворогами» в очах окупаційної адміністрації.
Багато хто з них пережив тортури, погрози, знущання. Інші зникли безвісти.
Саме тому питання компенсацій і визнання факту полону — це не формальність, а питання справедливості та пам’яті.
«Невже, щоб держава тебе визнала полоненим, потрібно померти в неволі?» — запитують мелітопольці, згадуючи трагедію двох 16-річних підлітків, яких росіяни закатували до смерті, підозрюючи в підпалі ресторану «Привал охотника».
Від редакції
Цивільним полоненим часто неможливо довести, що вони були в полоні. Але багато хто з них пройшов те саме, що й військові — тортури, допити струмом, приниження, страх за близьких. Вони — живі свідки російської жорстокості.
І якщо тепер їм готові простягнути руку допомоги — навіть через роки мовчання — це означає, що держава нарешті починає повертати своїм громадянам не лише борги, а й гідність.
А що думаєте ви, читачі РІА Південь? Пишіть у коментарях.