У мелітопольському кафе відвідувачі потерпають від гучної музики. фото з відкритих джерел
Під час окупації Мелітополя деградація сервісу стала настільки звичною, що тепер на неї скаржаться не лише відвідувачі, а й їхні ґаджети. Черговий відгук про роботу кафе “Ван Гог” несподівано виявився точним діагнозом тому, на що перетворилося громадське харчування в місті під “руським міром”.
Корпоратив, смачна їжа, старання офіціанток — усе це, як не дивно, у відгуку є. Але за цим вступом іде оригінальне продовження:
— Ви тільки уявіть, танцюючи повільний танець, доводиться буквально кричати на вухо своїй супутниці. У декого з нашої компанії почали «лаятися» смартгодинники: мовляв — якщо ви не залишите приміщення, ризикуєте оглухнути, — пишуть у мелітопольському пабліку.
скріншот місцевого телеграм-чату
Читайте також: «Громадське харчування», російська кухня та заборона на все українське: як в окуповані Мелітополь, Генічеськ і Донецьк повертають радянський сервіс
Як уже розповідав РИА Південь, із приходом окупації сервіс у Мелітополі просів навіть там, де до війни заклади працювали без нарікань. Клієнтоорієнтованість змінилася принципом «терпіть або йдіть», а будь-яке зауваження сприймається як особиста образа.
Водночас ситуація в Мелітополі — не унікальна. У самій Росії галузь громадського харчування вже кілька років демонструє стійку деградацію. За даними Роспотребнагляду, у 2023 році було зафіксовано понад 280 тисяч скарг на заклади громадського харчування. Серед найпоширеніших претензій — низька якість обслуговування, невідповідність умов заявленому формату та санітарні порушення. Відвідування таких місць перетворюється на стрес.
Експерти ринку в РФ прямо вказують: малий общепит після 2020 року втрачає персонал, стандарти й конкуренцію. В умовах, коли клієнтові нікуди йти, сервіс перестає бути цінністю. Саме цю модель сьогодні прискорено й без жодної адаптації копіюють в окупованому Мелітополі.
Мелітополь під окупацією дедалі частіше стикається з парадоксом: заклади начебто є, вивіски світяться, меню друкують, але сам сенс сервісу зникає. Як писав РИА Південь раніше, гості дедалі частіше йдуть із кафе голодними, злими або з відчуттям, що їх просто терпіли за їхні ж гроші.
Виходить, що в Мелітополі, де все вирішується силою, сервіс теж стає агресивним. Гучним, нав’язливим і глухим до людей — так само, як і сама окупація.