Фото: Getty Images
Дослідники з Канада розробили метод лікування раку на основі генетично модифікованих мікроорганізмів. Повідомляє Корреспондент.net.
Вчені Університет Ватерлоо працюють над новим підходом до боротьби з раком, який передбачає використання спеціально модифікованих бактерій для знищення пухлин ізсередини, повідомляє ScienceDaily. Ідея полягає у застосуванні мікроорганізмів, що природньо розмножуються в безкисневому середовищі — саме такі умови характерні для центральної частини багатьох твердих пухлин.
Принцип роботи
Основою розробки є ґрунтова бактерія Clostridium sporogenes, яка може існувати лише за повної відсутності кисню. Внутрішня частина пухлин складається з мертвих клітин і майже не містить кисню, що створює ідеальні умови для росту цього мікроорганізму. Потрапляючи у пухлину у вигляді спор, бактерії активно ростуть, споживаючи поживні речовини та фактично «колонізують» її ядро.
Однак дослідники зіткнулися з проблемою: коли бактерії доходять до зовнішніх шарів пухлини, де присутня невелика кількість кисню, вони гинуть раніше, ніж повністю знищують ракові клітини. Щоб подолати це обмеження, у геном мікроорганізму інтегрували ген спорідненої бактерії, більш стійкої до кисню. Це дозволяє модифікованим клітинам довше виживати на межі пухлини.
Безпечне управління властивістю
Ключовим завданням стало контрольоване управління цією властивістю. Передчасна активація гена стійкості до кисню могла б спричинити небажане розмноження бактерій у кисневому середовищі, наприклад у кровоносній системі. Щоб уникнути цього, команда використала природний механізм бактеріальної комунікації — так зване «відчуття кворуму». Процес базується на хімічних сигналах: чим більше бактерій накопичується в одному місці, тим сильніший сигнал. Лише після досягнення певної концентрації всередині пухлини активується ген, що забезпечує стійкість до кисню.
У попередніх експериментах дослідники довели можливість генетичної модифікації Clostridium sporogenes для підвищення її витривалості. Пізніше вони протестували систему контролю, «запрограмувавши» бактерії на виробництво зеленого флуоресцентного білка, що дозволило точно зафіксувати момент активації механізму.
Наступним етапом стане поєднання гена кисневої стійкості та системи відсутності кворуму в одному організмі та його перевірка у доклінічних дослідженнях.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело