Андрій Рибальченко Фото з відкритих джерел
36-річний військовослужбовець із Запоріжжя Андрій Рибальченко підписав заяву про посмертне донорство. Це означає його добровільну згоду на вилучення органів після смерті для трансплантації або виготовлення біоімплантатів.
У розмові з журналістами Андрій поділився мотивами свого рішення, процедурою підписання та пояснив, чому не збирається відкликати заяву.
Повномасштабну війну він зустрів за кордоном, у тропічній країні. Згодом певний час розглядав можливість життя в Ірландії, але все ж повернувся на батьківщину. У вересні 2022 року добровільно приєднався до лав ЗСУ. Нині служить у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, яка тримає оборону Покровська на Донеччині.
Ще до початку великої війни Андрій був активним у громадському житті: регулярно брав участь у патріотичних забігах та здавав кров. Згодом вирішив і на посмертне донорство.
«Для мене це виглядає цілком природно — бажання врятувати людей, які цього потребують. Заяву я підписав у серпні 2025 року, попередньо проконсультувавшись із сімейною лікаркою, яка добре обізнана в цьому питанні», — пояснює військовий.
Він не радився з рідними, адже переконаний, що такі рішення кожна людина має приймати самостійно:
«Це особиста справа кожного», — наголосив Андрій.
Боєць розповів, що не має жодних упереджень щодо донорства — ні загальних, ні релігійних.
«Я атеїст, тож у мене немає жодних релігійних застережень. Лише тверезий раціоналізм. Зрештою ті, хто заперечує донорство з релігійних міркувань, як мінімум закривають очі на “допомогу ближньому”, суперечачи власним догмам», — додав він.
За українським законодавством людина може відкликати свою згоду на посмертне донорство. Проте Андрій упевнений, що не змінить рішення: «Наразі я не бачу факторів, які б змусили мене змінити своє рішення. Хіба що впаду в маразм. Сподіваюсь, цього не станеться».
Читати також: Український офіцер розповів про підготовку ворожого штурму на Запорізькому фронті.