В Україні існує ряд обмежень для різних груп людей у безперешкодному доступі до різних сфер.
Сюди відносяться як фізичні бар’єри, як от сходинки, бордюри та високі пороги, непристосовані транспортні засоби, які ускладнюють пересування, так і освітні, економічні, інформаційні та суспільні бар’єри. Тобто існує комплекс обмежень у можливостях безбар’єрного доступу до освіти, зайнятості, отримання публічної інформації, державних послуг, участі у суспільно-політичному та культурному житті.
З метою забезпечення рівних можливостей для всіх груп населення реалізовується Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, яка була створена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
«За цей рік ми усі відчули фізичні бар’єри війни. Майже кожен особисто зіткнувся з евакуацією, з усіма незручностями вокзалів, транспорту, високих поверхів. І всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів, спричинених війною.
Що ж це таке безбар’єрність? Це забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей, зокрема і тих, хто відчуває на собі тиск і обмеження, стигматизацію і дискримінацію.
Можливість вільно та безпечно пересуватися містом, звичайно, це відсутність бар’єрів. Але дивимося ширше – вільний доступ до інтернету, можливість навчатися незалежно від віку, рівне право на працевлаштування навіть якщо людина старша 45, заняття танцями чи спортом у будь-якому віці – це все про безбар’єрність.
Для того, щоб люди могли відчувати себе щасливими та жити якісним життям, з’явилась необхідність створити «Довідник безбар’єрності» про толерантність спілкування та його правила. Кожен великий крок починається зі слова, а слово, народжене в повазі, здатне змінити суспільство», – розповідає депутатка Житомирської міської ради, очільниця ГО «Мир на долоні» Ірина Гладка.
Примірник «Довідника безбар’єрності передали сьогодні до Житомирської обласної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича. Це єдиний друкований примірник довідника, наявний у Житомирській області.
«Довідник безбар’єрності – це унікальне видання, від його задуму до втілення. Тут і шрифт Брайля, і конгревне тиснення і qr-коди на переклад українською жестовою мовою, аудіодискрипція та відповідні ілюстрації», – зазначила Ірина Гладка.
