Дим від їхнього старту розвіяв міф про те, що сучасним дітям цікаві лише ґаджети
Який це драйв і азарт — спостерігати за тим, як твоє творіння, над яким працював кілька місяців, із натиском кнопки «старт» злітає увись. Мить, секунда — і шлейф диму малює в небі салют твоїм старанням. Кількадесят вихованців ракетомодельного гуртка, який почав діяти торік у Центрі науково–технічної творчості учнівської молоді, днями стали учасниками захопливого запуску ракет.
Який це драйв і азарт — спостерігати за тим, як твоє творіння, над яким працював кілька місяців, із натиском кнопки «старт» злітає увись.
Їхній наставник Сергій Денисов щиро радіє дійству. Ще б пак: останні три десятиліття гурток не працював. Тільки завдяки зусиллям директора Центру Ігоря Данильчука вдалося відновити заняття. Охочих конструювати ракети, нехай поки і маленькі, не бракувало. Хлопчаки 3–5–х класів з луцьких шкіл вподобали цей гурток. З цікавістю конструюють стартові пристрої, власноруч виготовляють моделі ракет та ракетопланів. Прикро тільки, що абсолютно всі витратні матеріали, в тому числі й двигуни, доводиться купувати за власні кошти.
Але мрія бути конструкторами та космонавтами сильніша за фінансові проблеми. У планах — нові моделі, механізми і обов’язково нові запуски.