У Полтаві презентували поштовий конверт до 130-річчя від дня народження Миколи Зерова

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 130-річчя від дня народження Миколи Зерова (1890 – 1937) – уродженця міста Зіньків на Полтавщині, талановитого поета, перекладача, критика, вченого, педагога, жертви комуністичного режиму відзначається на державному рівні. У Полтаві вже провели літературні читання,наукові конкурси і конференції, опублікували відеолекції та просвітницькі статті. Заходи з вшанування поета-мученика днями продовжилися у круглій залі Полтавського поштамту. Там відбулася урочиста церемонія спеціального погашення немаркованого художнього конверта “130 років від дня народження Миколи Зерова».

У церемонії взяли участь директор Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» Юрій Набасов, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педуніверситету імені В.Г.Короленка Ганна Радько, голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь та філолог, учений-журналіст, краєзнавець, публіцист, громадський діяч Гліб Кудряшов.

«Ми звертаємося до цієї постаті. Вона для нас важлива. Бо це – наш земляк. Презентація конверта – це історична подія,це вагомий внесок у популяризацію постаті Миколи Зерова», – зазначила Ганна Радько. А Гліб Кудряшов наголосив, що Микола Зеров – особистість національного всеукраїнського масштабу: «І це та постать, якою ми можемо пишатися у планетарному вимірі, якщо говорити про нього як про письменника, перекладача і про видатного вченого-літературознавця. Це не просто введення в обіг поштової продукції. Адже ми перетворюємо такі зустрічі на просвітницькі акції, щоб розказати нашим землякам про видатних людей, про видатні події».

Довідково: УІНП як центральний орган виконавчої влади підготував до 130-річчя Миколи Зерова офіційні інформаційні матеріали. Читати тутhttps://bit.ly/3eNdA4P Український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», пере­кладач народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зіньків на Полтавщині. У 1909-1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. З 1914 року призначено викла­дачем «давніх мов» у Златопільській гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектур­ному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року). З осені 1923 року — професор Київського інституту народної освіти. Миколу Зерова справедливо вважають лідером «неокласиків» — групи поетів, перекладачів, літературознавців і критиків. З кінця 1920-х років почалося справжнє політичне цькування письменника. 1930 р. його допи­тували на суді як свідка у процесі Спілки визволення України. А в ніч із 27 на 28 квітня 1935 р. його було заарештовано. Інкримінували керівництво українською контрреволюційною націоналіс­тичною організацією і, згідно з тодішніми статтями Кримінального кодексу УРСР, трибунал ви­значив йому покарання — десять років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіска­цією майна. На початку червня 1936 р. етап із засудженими прибув на Соловки. У короткі хвилини вільно­го часу повністю віддавався улюбленій справі — перекладу. Завершив багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія. 9 жовтня 1937 р. «особлива трійка» НКВС у Ленінградській області засудила до розстрілу. У жовтні — листопаді 1937 року на честь 20-ї річниці так званої «Жовтневої революції» в урочищі Сандармох (Карелія) комуністичні нелюди розстріляли в’язнів Соловецького табору особливого призначення – цвіт української нації.Найбільшу групу в’язнів — 1111 осіб — вбили з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року.А 3 листопада було розстріляно 134 особи, зокрема й Миколу Зерова-всі, як зазначалося у «розстрільних списках» — «українські буржуазні націоналісти».

Публікація створена за матеріалами Північно-східного  міжрегіонального відділу УІНП

Читайте також: 133 роки тому народився Іван Кавалерідзе

Источник

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Новости Украины | Последние новости Украины
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

У Полтаві презентували поштовий конверт до 130-річчя від дня народження Миколи Зерова

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 130-річчя від дня народження Миколи Зерова (1890 – 1937) – уродженця міста Зіньків на Полтавщині, талановитого поета, перекладача, критика, вченого, педагога, жертви комуністичного режиму відзначається на державному рівні. У Полтаві вже провели літературні читання,наукові конкурси і конференції, опублікували відеолекції та просвітницькі статті. Заходи з вшанування поета-мученика днями продовжилися у круглій залі Полтавського поштамту. Там відбулася урочиста церемонія спеціального погашення немаркованого художнього конверта “130 років від дня народження Миколи Зерова».

У церемонії взяли участь директор Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» Юрій Набасов, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педуніверситету імені В.Г.Короленка Ганна Радько, голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь та філолог, учений-журналіст, краєзнавець, публіцист, громадський діяч Гліб Кудряшов.

«Ми звертаємося до цієї постаті. Вона для нас важлива. Бо це – наш земляк. Презентація конверта – це історична подія,це вагомий внесок у популяризацію постаті Миколи Зерова», – зазначила Ганна Радько. А Гліб Кудряшов наголосив, що Микола Зеров – особистість національного всеукраїнського масштабу: «І це та постать, якою ми можемо пишатися у планетарному вимірі, якщо говорити про нього як про письменника, перекладача і про видатного вченого-літературознавця. Це не просто введення в обіг поштової продукції. Адже ми перетворюємо такі зустрічі на просвітницькі акції, щоб розказати нашим землякам про видатних людей, про видатні події».

Довідково: УІНП як центральний орган виконавчої влади підготував до 130-річчя Миколи Зерова офіційні інформаційні матеріали. Читати тутhttps://bit.ly/3eNdA4P Український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», пере­кладач народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зіньків на Полтавщині. У 1909-1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. З 1914 року призначено викла­дачем «давніх мов» у Златопільській гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектур­ному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року). З осені 1923 року — професор Київського інституту народної освіти. Миколу Зерова справедливо вважають лідером «неокласиків» — групи поетів, перекладачів, літературознавців і критиків. З кінця 1920-х років почалося справжнє політичне цькування письменника. 1930 р. його допи­тували на суді як свідка у процесі Спілки визволення України. А в ніч із 27 на 28 квітня 1935 р. його було заарештовано. Інкримінували керівництво українською контрреволюційною націоналіс­тичною організацією і, згідно з тодішніми статтями Кримінального кодексу УРСР, трибунал ви­значив йому покарання — десять років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіска­цією майна. На початку червня 1936 р. етап із засудженими прибув на Соловки. У короткі хвилини вільно­го часу повністю віддавався улюбленій справі — перекладу. Завершив багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія. 9 жовтня 1937 р. «особлива трійка» НКВС у Ленінградській області засудила до розстрілу. У жовтні — листопаді 1937 року на честь 20-ї річниці так званої «Жовтневої революції» в урочищі Сандармох (Карелія) комуністичні нелюди розстріляли в’язнів Соловецького табору особливого призначення – цвіт української нації.Найбільшу групу в’язнів — 1111 осіб — вбили з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року.А 3 листопада було розстріляно 134 особи, зокрема й Миколу Зерова-всі, як зазначалося у «розстрільних списках» — «українські буржуазні націоналісти».

Публікація створена за матеріалами Північно-східного  міжрегіонального відділу УІНП

Читайте також: 133 роки тому народився Іван Кавалерідзе

Источник

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Новости Украины | Последние новости Украины
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: