Фото: скрин відео
«Бавовна» над Кремлем
Перші повідомлення про гучну «бавовну» та дим над куполом Сенатського палацу в Кремлі з’явилися в телеграм-каналі «Сусіди. Якиманка-Замоскворіччя» у ніч на 3 травня, о 2:37 за московським часом. Лише вдень на неординарне відео звернули увагу російські та українські телеграм-канали. А близько 14:30, тобто через пів доби після надзвичайної події, пресслужба Кремля повідомила, що «Україна вночі спробувала завдати удару по Кремлю».
Невдовзі в російських каналах з’явилися одразу кілька відео, на яких зафіксовано нібито атаку дронів на Кремль. На одному з них видно вогонь на куполі Сенатського палацу, в якому розташовано резиденцію Путіна.
На відео з камери спостереження, встановленої на будівлі ГУМу, потрапили двоє людей, що піднімаються сходами на купол Сенатського палацу, на кадрах можна також помітити людей, які бігають унизу біля воріт Сенатської вежі Кремля з увімкненими ліхтариками (людей з ліхтариками помітили також очевидці з групи «Сусіди. Якиманка-Замоскворіччя»).
Другий дрон вибухнув над куполом, не торкаючись ні його самого, ні флагштока з прапором Росії. Це може говорити про те, що детонацію боєзаряду було здійснено вручну за допомогою візуального контролю. Судячи з двох відео телеканалу ТВЦ, безпілотники летіли з різних напрямків.
Телеграм-канал «Shot» опублікував відео купола Сенатського палацу, зроблені в середу вдень. На них не видно слідів пошкоджень – можливо, їх оперативно усунули після нічної «атаки». Якщо, звісно, сліди там узагалі були.
Що кажуть у Росії
У Кремлі повідомили, що Путін не постраждав, і на його графік нічна пригода буцімто не вплинула. Москва також заявила, що залишає за собою право вжити заходів у відповідь «там і тоді, де і коли вважатиме за потрібне».
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков додав, що «удар по Кремлю» не вплине і на плани проведення параду перемоги на Красній площі. Цікаво, що приблизно за дві години до появи повідомлень у ЗМІ Пєсков під час розмови з журналістами жодним словом не згадав про нічний інцидент.
Фото: EPA/UPG
Що кажуть у США
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив інформацію російської сторони про ймовірну атаку українських безпілотників на Кремль, але «не може її підтвердити».
«Ми просто не знаємо», – сказав Блінкен і зауважив, що з «дуже великою» пересторогою оцінює «все, що виходить з Кремля». «Подивимось, які факти. І справді важко коментувати чи робити припущення щодо цього», – додав держсекретар США.
За словами офіційного представника Сполучених Штатів, їхня держава не отримувала попередження про ймовірну атаку безпілотників на Кремль, яка, за твердженням Росії, була замахом на президента Володимира Путіна.
«Хоч би що трапилося, завчасного попередження не було», – сказав представник США, додавши, що влада все ще намагається з’ясувати, що ж саме трапилося.
Інший офіційний представник зазначив, що американська сторона ще працює над оцінкою претензій Росії і ще не підтвердила твердження Кремля про те, що Україна намагалася вбити Путіна.
Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр теж заявила журналістам, що Сполучені Штати наразі не можуть підтвердити достовірність повідомлень про атаку дронів по Кремлю.
«Ми знаємо про ці повідомлення, але ми не в змозі підтвердити їхню автентичність на цей час. Тож я не хочу вдаватися до спекуляцій про те, що трапилося», – сказала вона.
Речниця Білого дому підкреслила, що США від початку війни не заохочували Україну вдаватись до атак за межами своїх кордонів. Водночас вона підкреслила, що Росія «має історію» проведення операцій під чужим прапором.
Що кажуть в Україні
«Атака» дронів на Кремль, у якій росіяни звинувачують Україну, може свідчити про підготовку Москвою масштабного терористичного акту, зазначив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк.
«Щодо дронів над Кремлем. Усе передбачувано… Росія очевидно готує масштабний терористичний акт. Тому спочатку затримує в Криму велику групу нібито диверсантів. А потім демонструє «дрони над Кремлем», – зауважив Подоляк.
Він наголосив, що Україна веде винятково оборонну війну і такі «атаки» на об’єкти на території РФ не вирішують жодного військового завдання. Водночас для Москви такі дії стали б основою виправдання ударів по мирних українцях.
«По-друге, ми з інтересом спостерігаємо за зростанням казусів та ексцесів, що відбуваються в різних куточках Росії. Поява невідомих БпЛА на енергетичних об’єктах чи території Кремля може свідчити про підпільну роботу місцевих сил опору. Як відомо, дрони можна купити в будь-якому військторгу», – із сарказмом зазначив радник керівника ОП.
За його словами, втрата силового контролю над країною з боку Путіна та його поплічників очевидна. Тому «щось у Росії точно відбувається, але точно без дронів України над Кремлем».
Речник Президента України Сергій Никифоров заявив, що влада не має інформації «про так звані нічні атаки на Кремль», і наголосив, що Україна не використовує своїх засобів для нападу на інші країни.
«Як уже не раз заявляв Президент Зеленський, Україна використовує всі засоби, що є в її розпорядженні, для звільнення своєї території, а не для нападу на інші», – наголосив Никифоров.
Прессекретар Зеленського зазначив, що Росія назвала цей інцидент «терористичним актом», звинувативши Україну у спробі вбивства президента РФ, але це звинувачення краще адресувати Москві. «Теракт – це зруйновані квартали житлових будинків у Дніпрі та Умані або ракета по Краматорському вокзалу та багато інших трагедій, – сказав Никифоров і додав: – Те, що сталося в Москві, очевидно, пов’язане з нагнітанням настроїв напередодні 9 травня».
«Цього трюку і слід очікувати від наших опонентів», – підкреслив речник Зеленського.
Згодом і сам Президент Володимир Зеленський заперечив, що Україна причетна до атаки безпілотників на Кремль.
«Ми не нападаємо на Путіна чи Москву», – сказав Зеленський на пресконференції в Гельсінкі, де саме перебуває з візитом.
Глава держави підкреслив, що Україні не вистачає зброї на такі інциденти. «Ми воюємо на своїй території, ми захищаємо свої села та міста. У нас не вистачає для цього зброї. Тому ми її ніде [в інших місцях] не використовуємо. Для нас це дефіцит, ми не можемо витрачати», – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що «ми не нападали на Путіна» і » залишаємо це на розгляд трибуналу».
Офіційний представник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат в ефірі «Донбас. Реалії» теж висловився з приводу того, що російська влада назвала атакою українського безпілотника на Кремль: «Якщо над центром столиці відбуваються такі речі, то для мене це виглядає як мінімум дивно».
Цікаву версію озвучив і голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. «Висловлю особисту думку, засновану на серії інсайдів. Атаку на Кремль було здійснено на колективне замовлення російських олігархів, які потрапили під санкції через режим Путіна, — сказав Арахамія. — Це перша колективна гра «клубу ображених». Сподіваюся, не остання».
Як би там не було, а є підозра, що на цьому дивна історія з «нападом» на Кремль не закінчиться. Тож будьмо пильними – а втім, як і завжди.
Оновлення: За словами голова Комітету з розвідки у Сенаті Марка Уорнера, «немає ознак» того, що за атакою безпілотників на Кремль, про яку росіяни заявили вчора, стоїть Україна. У коментарі журналістам він сказав, що Штати поки не володіють достатньою інформацією.
«Я думаю, комітет надав усю інформацію, яку ми отримали, нам потрібно якомога швидше знову почути її від директора агентства. Принаймні наразі немає жодних ознак того, що джерелом були українці», – сказав він.
Уорнер був на закритому брифінгу з директором ЦРУ Вільямом Бернсом щодо ймовірної нічної атаки, яку Росія назвала замахом на президента Володимира Путіна з боку України.
У американському Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що Росія влаштувала «атаку» дронів на Кремль, намагаючись донести війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для ширшої мобілізації суспільства.
“За кількома ознаками можна стверджувати, що удар організували зсередини і він був цілеспрямованим”, − зазначають аналітики.
Російська влада нещодавно посилила внутрішню протиповітряну оборону Росії, зокрема у межах самої Москви, і тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники могли пробити кілька шарів ППО та підірватися або бути збитими просто “над серцем Кремля” так, аби забезпечити вражаючі фото, гарно схоплені камерою.
Швидка та послідовна презентація офіційного російського наративу навколо удару свідчить про те, що Росія влаштувала цей інцидент безпосередньо перед 9 травня, щоб представити війну як екзистенціальну для внутрішньої аудиторії, вважають американські аналітики.
LB.ua