Загиблий військовий Роман Туркевич з Хмельницького. Фото: Суспільне Хмельницький
У Хмельницькому сьогодні, 20 вересня, провели в останню путь 41-річного військового Романа Туркевича, який загинув, захищаючи Україну на Запорізькому напрямку.
"Він сказав: "Як я подивлюся своїм онукам в очі, коли мене спитають: "Діду, а ти де був, коли війна була?". Я піду захищати, каже, Україну, сім’ю від кацапа", — згадує слова Романа Туркевича перед тим, як іти воювати, його рідний дядько Михайло Туркевич.
За словами чоловіка, Роман мав здібності до математики, закінчив Львівську політехніку.
"Він закінчив військову кафедру і мав якесь певне уявлення про армію, хоча піхота — це не був його фах. Якби він пішов по професії працювати, з комп’ютером, зараз є такі війська, то, мені здається, він набагато більше користі приніс би. Це була розумна людина", — говорить дядько загиблого.
Роман Туркевич був командиром взводу. Побратими, каже пан Михайло, говорили про племінника, що він був чуйним. А ще відповідально ставився до тренувань в навчальному центрі.
У загиблого військового залишилися дружина та двоє дітей, розповідає його тітка Валентина Туркевич. Каже, Роман був хорошим батьком.
"Суворий трохи, але відповідальний та люблячий. Нам буде його не вистачати, дуже не вистачати", — говорить жінка.
Проводжали в останню путь загиблого воїна Романа Туркевича рідні, близькі, друзі та однокласники. Фото: Суспільне Хмельницький.
Із загиблим воїном прийшли попрощатися рідні, знайомі та однокласники. Роман навчався у школі №26, що в мікрорайоні Гречани, розповідає його однокласник Геннадій Тимофійчук.
"Це було якраз наприкінці 90-х, трохи важкі такі часи. Він дуже талановитий хлопчик був у школі, любив математику і був досить відповідальним, у нього завжди багато хто списував. Він був товариським, і, як то кажуть, трішки хуліганом, але, водночас, дуже гарно вчився. Він був людиною різнобічною. Дуже гарна людина", — згадує товариша однокласник.
Роман Туркевич навчався в одному із перших українських класів, розповідає його однокласниця, хмельницька волонтерка Леся Стебло. Каже, він був прекрасним сином своїх батьків та патріотом України.
"У нього є брат, і я пам’ятаю, що в ті важкі часи він разом із батьком та братом ходили на підзаробітки. Рома ніколи не цурався роботи, ніколи не цурався свого роду, завжди пишався тим, що він — українець. Думаю, це стало теж таким кроком до його рішення, коли він пішов захищати нашу країну", — розповідає Леся Стебло.
Поховали загиблого воїна на Алеї Слави, що на кладовищі у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.