Сі Цзіньпінь / © Associated Press
Можлива зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна під час саміту АТЕС може стати не лише дипломатичним успіхом для Москви, а й серйозним випробуванням для Пекіна. Експерти попереджають, що навіть сам факт таких переговорів здатен зашкодити міжнародному іміджу Китаю.
Про це повідомляє ТСН з посиланням на Deutsche Welle (DW).
Чи зустрінуться Трамп, Путін і Сі Цзіньпін на саміті АТЕС
Наступного тижня в китайському Шеньчжені відбудеться саміт АТЕС, під час якого лідери США, Китаю та Росії потенційно можуть уперше провести тристоронню зустріч. Однак наразі жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що такі переговори відбудуться.
У Міністерстві закордонних справ Китаю повідомили журналістам, що Пекін «підтримує зв'язок» із відповідними сторонами. Водночас там заявили, що не мають інформації про можливий порядок денний переговорів. У Кремлі зазначили, що робота над «координацією» триває.
Найконкретніше про ймовірність зустрічі висловився президент США Дональд Трамп. Спілкуючись із журналістами в аеропорту Флориди минулими вихідними, він припустив, що серед запланованих заходів на саміті АТЕС буде зустріч за участю Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. Відповідаючи на запитання про можливі переговори, Трамп не згадав війну в Україні, а назвав лише «Іран» і «денуклеаризацію».
За інформацією The Wall Street Journal, ідею провести переговори у тристоронньому форматі запропонував саме Путін. Він нібито висунув цю пропозицію минулого місяця під час телефонної розмови з Трампом, оскільки хотів обговорити припинення війни в Україні.
Чому формат «нової Ялти» створює проблеми для Китаю
Для Володимира Путіна, якого після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року дипломатично бойкотували союзники Києва, зокрема США за президентства Джо Байдена, спільна зустріч і фотографія з лідерами Америки та Китаю стали б значним дипломатичним здобутком.
Для Китаю, який приймає саміт, ситуація значно складніша. Попри те, що з початку 2022 року Пекін і Москва декларують партнерство «без обмежень», а Сі Цзіньпін і Путін із 2012 року зустрічалися близько 40 разів, Китай не прагне безпосередньо пов'язувати себе з війною в Україні.
Пекін намагається розвивати економічні відносини з Євросоюзом. Європейські країни можуть різко відреагувати, якщо питання України обговорюватимуть троє лідерів без участі Києва та Брюсселя.
Наукова співробітниця з питань азійської політики Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Аліція Бахульська в коментарі DW зазначила, що Китай явно занепокоєний перспективою тристоронньої зустрічі зі США та Росією. За її словами, Пекін перейшов від мовчання до визнання контактів між трьома країнами, однак нечіткість офіційних заяв, імовірно, є свідомою.
Експертка додала, що китайська влада розуміє ризики порівняння такого саміту з Ялтинською конференцією 1945 року, під час якої США, Велика Британія та СРСР визначали глобальний баланс сил.
«Пекін усвідомлює потенційно негативні наслідки появи формулювання “Ялта 2.0”, навіть якщо це історичне порівняння є неточним і не відображає нинішньої геополітичної динаміки. Навіть якщо зустріч обмежиться лише спільною фотосесією, вона все одно може серйозно зашкодити іміджу Китаю», — наголосила Бахульська.
Вона також зауважила, що подібний розвиток подій може ще більше погіршити відносини Пекіна з ЄС.
Старший аналітик берлінського Інституту китайських досліджень Меркатора (MERICS) Ауреліо Інсіза також вважає, що Китай намагатиметься уникнути образу клубу трьох наддержав, які спільно вирішують долю світу.
За його словами, Пекін більше зацікавлений у трансформації глобальної системи управління відповідно до власних інтересів, водночас зберігаючи образ колективного та рівноправного підходу. Експерт пояснив, що формат G3 може зашкодити позиціонуванню Китаю як захисника країн Глобального Півдня та держав, що розвиваються.
Крім того, Інсіза зазначив, що Пекін не зацікавлений у переговорах щодо ядерного роззброєння. На його думку, це єдине актуальне питання, яке справді можна було б розв'язати в межах такого тристороннього формату.
Відносини Китаю та Росії: допомога у війні й суперечності
Попри офіційно нейтральну позицію в війні, яка триває вже п'ятий рік, Китай залишається одним із ключових ринків збуту російських енергоносіїв. Крім того, Пекін постачає товари подвійного призначення, зокрема високотехнологічну продукцію, яку можна використовувати для виробництва озброєння та безпілотників.
У серпневому звіті Комісія з економічного та безпекового огляду США і Китаю (USCC) назвала Пекін «вирішальним чинником, що сприяв» війні Росії проти України. У документі також зазначалося, що КНР отримує економічну вигоду від залежності Москви, не беручи на себе зобов'язань офіційного союзника.
Водночас між Росією та Китаєм зберігаються суперечності й недовіра. Російські оборонні підприємства звинувачують китайських партнерів у привласненні їхніх розробок. У Пекіні ж непокояться через зближення Москви з Північною Кореєю, оскільки це послаблює китайський вплив на Пхеньян.
Крім того, країни дотримуються різних підходів до ядерної зброї. Китай обіцяє не застосовувати її першим, тоді як Росія використовує ядерні погрози у своїй політиці.
Аналітик MERICS Ауреліо Інсіза прогнозує, що співпраця між країнами й надалі розвиватиметься за нинішньою моделлю. Росія може передавати окремі військові технології, а Китай — закуповувати ресурси та допомагати Москві обходити західні санкції, водночас отримуючи можливість спостерігати за перебігом сучасної сухопутної війни.
За словами Інсізи, Пекін продовжить постачати Росії технології подвійного призначення, купувати її енергоресурси, надавати Москві певне дипломатичне прикриття та сприяти обходу західних обмежень.
Водночас експерт підсумував, що стратегічна недовіра між двома країнами, зокрема побоювання Росії через власну економічну залежність від Китаю, і надалі обмежуватиме масштаби їхньої співпраці.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело