Волинянка відновлює 100-річну хату-мазанку: її товсті стіни зроблені із соломи та глини

Родина пройшла менторську програму в межах швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток», проєкт отримав фінансування.

До кінця жовтня тут планують провести реставраційні роботи / Колаж: УНІАН, фото: скріншот з відео

У Жидичині на Волині родина Дащуків відновлює хату-мазанку віком понад сто років, яка належала їхній бабусі, повідомляє Суспільне Луцьк.

В сюжеті розповідається, що власники хочуть зберегти унікальну будівлю як частину родинної та локальної культурної спадщини. Згодом вони планують відкрити тут публічний простір для майстер-класів, навчань та відпочинку.

Зазначається, що хата понад пів століття була домом для бабусі власниці Юлії Дащук — Ніни. Жінка була переселенкою з Холмщини. Разом із родиною вона виїхала із села Сагринь, яке згодом було повністю знищене, та оселилася у Жидичині.

Відео дня

«В бабусі там залишилося 150 квадратів будинку, три гектари землі. Вони приїхали сюди і поселилися. Це село Жидичин. Раніше це було поселення Липовець або колонія Липовець», — розповіла Юлія.

Примітно, що в хаті й досі зберігаються родинні речі. Зокрема, велика шафа, яку бабусі передали як придане від її матері перед весіллям.

Особливістю будинку є незвичайна технологія будівництва. Під час реставрації родина зняла стару штукатурку і побачила у стінах чіткі елементи колосся.

Виявилося, що хата була побудована за технологією валькованих стін: для цього використовували довгу житню солому та глину. Із суміші формували своєрідні валики, які вкладали у стіну «ялинкою».

Стіни будинку / Фото: скріншот з відео

За словами архітектора Тараса Пахолюка, таку технологію використовували понад сто років тому:

«На спеціальних столах робили такі валики і вже ці валики вкладали так званою ялинкою, щоб формувати щеплення між самими конструкціями. І також, щоб до них добре кріпилася штукатурка».

В сюжеті наголошується, що стіни будинку мають товщину понад 60 сантиметрів. За словами власниці, завдяки цьому влітку всередині прохолодно, а взимку для обігріву не потрібно багато енергії.

Родина вважає, що подібні традиційні технології можуть бути цікавими й для сучасної України, зокрема під час відбудови.

Юлія пояснила, що поштовхом до відновлення будинку стала не лише його архітектурна цінність, оскільки після смерті бабусі хата поступово почала руйнуватися.

На фото її бабуся / Фото: скріншот з відео

В 2022 році, коли родина приїхала, вони помітили, що зі стін почала обсипатися штукатурка. Коли її зняли, відкрилися давні конструкції та орнаменти.

«Ми не маємо права знищити оце. Ми маємо його передати далі», — вважає Юлія Дащук. 

Вона поділилася, що відновлення хати стало справою, яка об’єднала всю родину:

«Цей простір став такою точкою, яка згуртувала нашу сім’ю. Хтось займається благоустроєм території, хтось – загальним управлінням, хтось – маркетингом, але ми всі об’єднані довкола нашої спільної пам’яті».

Майбутній простір отримав назву «Долівка» – простір локальної культури в древньому Жидичині.

Пояснюється, що долівка – це глиняна підлога в традиційній українській хаті-мазанці. Автори проєкту пояснюють, що вона була своєрідним мовчазним свідком життя родини – від перших кроків дітей до весіль та інших важливих подій.

Родина пройшла менторську програму в межах швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток», після чого підготувала грантову заявку. Цього року проєкт отримав фінансування.

Зазначається, що до кінця жовтня тут планують провести реставраційні роботи, попрацювати з ремісниками та організувати майстер-класи. У будинку хочуть максимально зберегти автентичний інтер’єр. Зокрема, планують відновити старі дерев’яні вікна замість встановлених пластикових.

Локація розташована приблизно за три кілометри від Жидичинського монастиря. Поруч є ставок та зелена територія.

«Хочеться дати всій молоді такий посил: якщо у вас є старенькі бабуся чи дідусь або у вашому селі є старші люди – запитуйте, розпитуйте їх. Вони з превеликим задоволенням будуть ділитися історією», — розповіла Юлія.

Попит на старі хати

Раніше УНІАН повідомляв, що родина переселенців із прикордонного району Чернігівської області купила за 40 тис. грн стару дерев’яну хату у глухому поліському селі. Вже майже два роки вона облаштовує там господарство. У хаті немає особливого ремонту, однак є всі зручності, зокрема, ванна з бойлером. Також заготовлені дрова. Переселенці мають повноцінне господарство: тримають курей і кіз, вирощують городину та ягоди. 

Також ми писали, що подружжя придбало хату в Київській області і за кілька років відновило її та так, що вирішило повністю перебратися в неї жити. За старий газифікований будинок із 60 сотками городу подружжя заплатило $4 тис. Хата потребувала великого ремонту, а двір взагалі довелося впорядковувати майже з нуля. У хаті замінили дах, вікна та двері, утеплили фасад і відремонтували всередині. Основний ремонт тривав кілька років, але родина досі щось змінюєь у хаті та облаштовує подвір’я.

Джерело

Новости Украины | Последние новости Украины